Надання земельних ділянок для юридичних та фізичних осіб ґрунтується на нормах Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про землеустрій», «Про державну експертизу землевпорядної документації», «Про захист конституційних прав громадян на землю», Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 427 та інших нормативних документів.
Відповідно до Земельного кодексу, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
— для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де міститься фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано кілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
— для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;
— для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;
— для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
— для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
— для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом України, провадиться один раз по кожному виду використання.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, за іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Громадяни України та юридичні особи (підприємства, засновані громадянами України або юридичними особами України), можуть в межах, визначених законом, набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законодавством України.
До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства й господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади.
Безоплатна приватизація громадянами земельних ділянок, які перебувають у їхньому користуванні.
Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, або до сільської, селищної, міської ради — у разі, якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Такими документами є, зокрема, записи в земельно-шнурових книгах та погосподарських книгах сільських рад, а також у реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних рад.
Після отримання дозволу на приватизацію земельної ділянки (земельних ділянок) громадянину необхідно укласти договір про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку із організацією, котра в установленому порядку отримала ліцензію на виконання землевпорядних робіт (дані про юридичні адреси таких організацій можна отримати, звернувшись до місцевих органів земельних ресурсів (районних відділів та обласних головних управлінь).
Істотними умовами такого договору повинні бути строки та вартість виконання даних робіт.
У разі невиконання умов договору особа, якій завдано збитків у результаті такого невиконання, має право на їх відшкодування.
Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, включає:
а) пояснювальну записку;
б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (видається замовником документації);
в) копії заяв фізичних осіб;
г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;
ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність;
д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;
е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітар-но-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;
є) кадастровий план земельної ділянки;
ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.
Після розроблення землевпорядної документації, організацією, яка в установленому порядку отримала ліцензію на виконання землевпорядних робіт, з ініціативи її замовника або розробника може бути проведена добровільна державна експертиза, яку виконує обласне головне управління земельних ресурсів.
Завданням експертизи є перевірка відповідності технічної документації із землеустрою законодавству, встановленим стандартам, нормам і правилам.
Розмір плати за проведення державної експертизи встановлюється в розмірі 3 відсотків від кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт, але не може бути меншим 20 гривень.
Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
Позитивні висновки державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування про затвердження документації та складання державного акта на право власності на земельну ділянку.
Державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації, яку здійснюють регіональні філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (вартість реєстрації не включена до вартості робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку і оплачується громадянами додатково).
Надання громадянам безоплатно земельної ділянки із земель запасу або резервного фонду.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності (за умов наявності земель запасу на території відповідної ради) для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної державної адміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, або до сільської, селищної, міської ради — якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту. У заяві зазначаються бажані розміри та мета використання ділянки (тобто з якою метою вона буде використовуватися).
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству — також бере до уваги висновки конкурсної комісії і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Після отримання дозволу на приватизацію земельної ділянки (земельних ділянок) громадянину необхідно укласти договір про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із організацією, яка в установленому порядку отримала ліцензію на виконання землевпорядних робіт (дані про юридичні адреси таких організацій можна отримати, звернувшись до місцевих органів земельних ресурсів (районних відділів та обласних головних управлінь).
Істотними умовами такого договору повинні бути строки та вартість виконання даних робіт.
У разі невиконання умов договору особа, якій завдано збитків у результаті такого невиконання, має право на їх відшкодування.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується з районним відділом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, яка проводиться в обласному головному управлінні земельних ресурсів або в Держкомземі України.
Розмір плати за проведення державної експертизи встановлюється в розмірі 3 відсотки від кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт, але не може бути меншим 20 гривень.
Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.
Позитивні висновки державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою, що є підставою для складання державного акта на право власності на земельну ділянку та надання земельної ділянки у власність.
Державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації, яку здійснюють регіональні філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
| 
